читець

читець
-тця́, ч.
1) Той, хто читає кому-небудь вголос. || Той, хто бере участь у художньому читанні, фахівець із художнього читання.
2) заст., розм. Читач (у 1 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "читець" в других словарях:

  • читець — і заст. чтець 1. Церковнослужительський чин, у якому посвячений має право й обов язок читати під час богослужінь з усіх священно богослужбових книг, крім Євангелія; 2. Особа, посвячена в цей чин; дяк; регент; заст. анагност …   Словник церковно-обрядової термінології

  • читець — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • читець-декламатор — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • Таращук, Пётр Всеволодович — Таращук Петро Всеволодович …   Википедия

  • церковник — а, ч. 1) заст. Особа, яка служить у церкві, але не посвячена в духовний сан (читець, дяк і т. ін.). 2) Представник духівництва, особа, що має духовний сан. || Той, хто обстоює і пропагує релігію, церковну ідеологію …   Український тлумачний словник

  • анагност — див. читець …   Словник церковно-обрядової термінології

  • регент — 1. Те саме, що читець; 2. Керівник церковного хору …   Словник церковно-обрядової термінології

  • чтець — див. читець …   Словник церковно-обрядової термінології

  • анагност — Анагност: читець, лектор [34] …   Толковый украинский словарь


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»